Чому не можна спалювати листя.
Версія для друкуЧому не можна спалювати листя.
Цьогорічне літо радувало нас теплою та сухою погодою. Разом з тим підвищується ризик виникнення пожеж, пов’язаних зі спалюванням трави, сухостою, опалого листя. Це стало справжнім лихом як для нашого міста, так і для всієї України в цілому. Сухі трава та листя легко займаються від сірника або цигарки. Шкода від спалювання листя і трави вкрай небезпечна, адже вогонь руйнує родючий шар ґрунту та знищує комах, які в ньому живуть.
За вікнами наших осель календарний жовтень, але із-за надто теплої сухої погоди більша частина зелених насаджень почала скидати сухе листя і кількість його збільшується з кожним днем.
Восени у нас прийнято спалювати опале листя, а на весні – тогорічну траву тому в період осіннього та весняного палів повітря в нашому місті стає важким та гірким. Таке паління надзвичайно небезпечно, на превеликий жаль кременчужани рідко надають цьому ваги.
При згорянні однієї тони рослинних залишків, у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочасток диму. До складу якого входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка концерогених сполук. З тліючого, без доступу кисню, листя виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря виділяються діоксини – одні з найотрутніших для людей речовини.
На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так р’яно окропляємо від колорадського жука.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажемо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини.
Саме вони як правило, стають причиною першіння в горлі та кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводи.
При горінні гуми, окрім згаданого, утворюється канцерогенна сажа, викликаючи респіраторні захворювання. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.
Прикро визнавати, що найчастіше біля таких вогнищ можна побачити дітей дошкільного або шкільного віку, які можуть як підпалювати купи так і гратися біля них.
Кременчуцьке міськрайонне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області доводить до відома кременчужан, що окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:
1. В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.
2. Спалювання листя призводить до руйнації грунтового покрову, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть грунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при згоранні важких металів.
3. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаются в грунт. При згоранні ж утворюється зола- дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до більшого збіднення грунту.
4. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев, кущів та верхні частини їх коріння.
5. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання грунту.
6. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на інші природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.
Що ж робити з опалим листям?
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.
Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівноміно зволожується і не пересихає.Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя не стійте осторонь, пояснюйте, що цього робити не можна. При виявленні підпалів негайно повідомляйте дільничного інспектора або поліцію.
Дбайте про себе, своїх рідних та природу, що оточує Вас!
