Версія для друку

Дорожньо-транспортний травматизм – одна з найнебезпечніших світових загроз здоров’ю і життю людини

В Україні щороку стається майже 200 тисяч дорожньо-транспортних пригод, в яких 40 тисяч осіб отримують травми, а понад 5 тисяч гинуть.

За статистикою, серед подій, що призвели до нещасних випадків на виробництві зі смертельним наслідком, переважають дорожньо-транспортні пригоди (зокрема наїзди транспортного засобу). Окрім того, дорожньо-транспортний травматизм залишається головною причиною смертності й госпіталізації серед осіб працездатного віку. Не випадково у розвинених країнах попередження виробничого травматизму, спричиненого дорожньо-транспортними пригодами (далі – ДТП), є одним із пріоритетних.

Транспортним засобом вважається будь-який засіб, що використовується для транспортування вантажів, предметів, людей. Травми, нанесені різного виду транспортними засобами при їх використанні (русі) у випадках, пов’язаних із виробничою діяльністю потерпілих, трапляються незалежно від перебування постраждалого в момент події у транспортному засобі чи поза ним. За даними аналізу виробничого травматизму використання транспортних засобів є однією з найбільш травмонебезпечних сфер виробничої діяльності. Зважаючи на те, що транспортні засоби є на багатьох підприємствах, кожен роботодавець може опинитися в ситуації, коли виникне необхідність розслідування ДТП.

         Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на виробництві, визначено Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 (далі – Порядок).

         У пунктах 31, 40 Порядку зазначено, що розслідування нещасних випадків, які сталися під час катастрофи, аварії чи пригоди (події) на транспорті, проводиться з обов’язковим використанням матеріалів розслідування, підготовлених відповідними органами в установленому порядку.

Згідно з чинним законодавством компетентним органом, що контролює безпеку руху, є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України, яка проводить первинний облік ДТП.

Найбільш питому вагу в травма­тизмі має механічна травма, яка скла­дає основу травматизму. В усьому світі її показники зростають. Це пов'язано з механізацією на виробництві та в по­буті, значним розвитком автотранспорту, авіації, інтенсивним висотним будів­ництвом, спорудженням великих тех­нічних комплексів. При цьому фіксується збільшення споживання населенням алкоголю, ліків, наркотичних та токсичних речо­вин тощо. Особливо тривожною ознакою є молодий вік травмованих та загиблих у ДТП.

На сьогодні саме високий рівень травмування на виробництвах України працівників у молодому віці зумовлює необхідність визначення основних причин та супутних факторів, які посилюють або знижують ризик травматизму, з метою розробки підходів для попередження дорожньо-транспортного травматизму. Високий рівень тяжкого та смертельного травматизму внаслідок ДТП фіксується в таких галузях економічної діяльності, як: соціально-культурна сфера, сільське господарство та будівництво, автомобільний транспорт і хімічна промисловість. Наприклад, соціально-культурна сфера має специфічний склад елементів. Вона включає галузі охорони здоров’я, освіти, культури, побутового обслуговування, туризму тощо, тобто ті сфери, які пов’язані зі значним переміщенням працівників при виконанні ними трудових обов’язків.

Серед основних причин нещасних випадків, що сталися внаслідок ДТП, є порушення правил дорожнього руху. Також високий рівень займають організаційні причини, а саме: порушення трудової й виробничої дисципліни.

Насамперед, до виникнення нещасних випадків із тяжким та смертельним наслідком через ДТП призводять дії або бездіяльність самих потерпілих. Тому розробка заходів із попередження ДТП повинна відбуватися за участю молоді, що дозволить істотно знизити смертність та травматизм серед осіб працездатного віку.