Версія для друку

Що таке простій та як він оплачується?

За ч. 1 ст. 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Статтею 113 КЗпП України визначено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб.

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Час простою з вини працівника не оплачується.

На період освоєння нового виробництва (продукції) власник або уповноважений ним орган може провадити робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.

Простій оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Про зміну істотних умов праці (встановлення простою) працівник  повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Але у зв'язку із карантином, простій може бути оформлено без двомісячного попередження працівників.

Головний державний інспектор

Управління Держпраці у Полтавській області                Наталія Ляшенко