Версія для друку

Щодо оплати праці за роботу у нічний та вечірній час.

За статтею 54 КЗпП України нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

Забороняється залучати до роботи в нічний час:

1) вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років;

2) осіб, молодших вісімнадцяти років;

3) інших категорій працівників, передбачених законодавством.

Робота жінок в нічний час не допускається, за винятком випадків, передбачених статтею 175 КЗпП України (за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід). Перелік таких галузей і видів робіт із зазначенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час затверджується Кабінетом Міністрів України.

Робота осіб з інвалідністю у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

За статтею 108 КЗпП України робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

За наявності фінансових можливостей підприємства, колективним договором може бути встановлено вищі розміри доплат, ніж визначено Генеральною та відповідними галузевими угодами.

      Відповідно до роз»яснення Міністерства соціальної політики України (Лист від 09.11.2018 р. № 21841/0/2-18/28), то такий вид доплат, як за роботу у вечірній час, КЗпП України не передбачено.

      Зазначена доплата встановлюється на підприємствах, які перебувають у сфері дії Генеральної та відповідної галузевої (територіальної) угод.

      Відповідно до Додатка N 3 Генеральної угоди працівникам, які працюють при багатозмінному режимі, встановлюється доплата за роботу у вечірній часу розмірі 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину, відпрацьовану з 18 до 22 години.

      При цьому, статтею 9 Закону N 3356 встановлено, що положення генеральної, галузевої (міжгалузевої) та територіальної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

      Тобто положення певної галузевої угоди поширюються на ті підприємства, уповноважені особи яких як від сторони роботодавців, так і найманих працівників (профспілок) брали участь у підписанні угоди або згодом приєдналися до неї.

      Для підприємств, які при укладанні угоди не були представлені уповноваженими представниками зі сторони власника і сторони профспілки, при укладанні колективного договору обов'язковими є норми, соціальні гарантії, пільги, компенсації, встановлені законодавчими та нормативно-правовими актами на державному рівні.

     Норми оплати праці за роботу у нічний час належать до мінімальних державних гарантій з оплати праці, які є обов'язковими для підприємств усіх форм власності, що використовують працю працівників у нічний час (стаття 12 Закону України «Про оплату праці»).

     За недотримання юридичними та фізичними особами - підприємцями мінімальних державних гарантій в оплаті праці статтею 265 КЗпП передбачено відповідальність у вигляді штрафу в десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.