21.11.2017

Питання легалізації трудових відносин та заробітної плати не втрачає актуальності!

За січень-жовтень 2017 року податківці взяли участь у 34 спільних рейдах по м.Кременчуку у складі комісії з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створеної розпорядженням міського голови. В ході рейдів обстежено 788 об'єктів здійснення діяльності (615 фізичних осіб — підприємців та 132 юридичних осіб), переважно тих, які здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі, надання послуг, громадське харчування.

За результатами проведених рейдів порушення встановлено у 159 суб'єктів господарювання (126 фізичних осіб-підприємців та 33 юридичних осіб), виявлено 236 неоформлених найманих працівників.

Внаслідок проведеної роз’яснювальної роботи роботодавці оформили трудові відносини з 168 найманими працівниками, а 18 працівників зареєструвалися приватними підприємцями.

Також результатом проведеної роботи є додаткові надходження до бюджету: податку на доходи фізичних осіб – 115 тис. грн., єдиного соціального внеску – 140,4 тис. грн., військового збору – 9,6 тис. грн., єдиного податку з фізичних осіб – 11,3тис. грн.,

Аналогічна робота проводиться і робочою групою, створеною при Кременчуцькій райдержадміністрації. По Кременчуцькому району проведено 8 спільних рейди, обстежено 107 об'єктів здійснення діяльності (88 фізичних осіб — підприємців та 11 юридичних осіб).

В ході рейдів порушення встановлено у 23 суб'єктів господарювання, виявлено 33 неоформлених найманих працівника. Внаслідок проведеної роботи на даний час оформлено трудові відносини з 28 працівниками.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління

ДФС у Полтавській області

«СПРОЩЕНЦІ» забезпечили до місцевого бюджету понад 91 мільйон гривень єдиного податку

За січень-жовтень 2017 року від представників малого та середнього підприємництва Кременчуцького регіону (м.Кременчук та Кременчуцький район) надійшло 91млн. 296 тис. гривень єдиного податку. Приріст надходжень у порівнянні до відповідного періоду минулого року склав 39 відсотків, або надійшло на 25,8 млн. грн. більше.

В загальній сумі надходжень понад 76 відсотків (69,6млн.грн.) – це внесок фізичних осіб. На долю юридичних осіб-спрощенців припадає 21,7 млн. гривень, з них 7,5млн.грн. – від сільськогосподарських товаровиробників – платників четвертої групи єдиного податку.

Нагадаємо, що станом на 01.11.2017 на умовах спрощеної системи оподаткування працюють 9 052 суб’єкти господарювання м.Кременчука та Кременчуцького району ( 8163 – фізичних осіб-підприємців та 889 юридичних осіб).

Кременчуцька ОДПІ Головного управління

ДФС у Полтавській області

Доступом до публічної інформації скористалося 7 платників

За січень – жовтень 2017 року до Кременчуцької ОДПІ надійшло 7 запитів з проханням надати інформацію відповідно до Закону України „Про доступ до публічної інформації ”.

Від юридичних осіб надійшло 3 запити, від громадян 4 запити.

Найчастіше до податкової інспекції зверталися із запитаннями щодо сплати земельного податку.

Кожен запит, що надійшов до інспекції, був розглянутий у встановлені законодавством термін.

Однак, у 4 запитах Кременчуцькою ОДПІ відмовлено у наданні інформації. Основна причина відмови – порушення вимог пункту 2 статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Фахівці Кременчуцької ОДПІ нагадують, що письмовий запит подається в довільній формі, але обов’язково повинен містити:

- ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти;

- загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

- підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Слід пам’ятати, що розпорядник інформації має надати відповідь на запитне не пізніше п’яти робочих днів з дні отримання запиту.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління

ДФС у Полтаській області

До уваги платників: набрав чинності новий порядок обміну електронними

документами з контролюючими органами

З 15 листопада 2017 року вступив в дію новий Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Наказ №557).

Зокрема, Наказом № 557 визначено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі договору, що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації XML оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС.

Автоматизована перевірка здійснюється в день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом 2-х годин із часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших 2-х годин наступного операційного дня.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції формується друга квитанція, яка є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. У другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата й час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа й автора квитанції).

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник такого документа з обов'язковими реквізитами, у т.ч. з ЕЦП підписувача (підписувачів) відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Оригінал електронного документа має забезпечувати підтвердження його цілісності й справжності в порядку, визначеному законодавством (у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, у т.ч. у паперовій копії).

Варто взяти до уваги й те, що порядок передбачає введення нових форм:

1. Заява про приєднання до договору про визнання електронних документів (код форми F/J1392001);

2. Повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису (код форми F/J1391103);

3. Заява про припинення дії договору про визнання електронних документів (код форми F/J1391401);

4. Повідомлення про припинення дії договору про визнання електронних документів (код форми F/J1491401).

На офіційному веб-порталі ДФС в рубриці Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність >Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/) розміщені оновлені Реєстри форм електронних документів. Зверніть увагу, що Реєстр поділений на 2 частини: декларації та перелік сервісних запитів. Форми електронних документів за наказом № 557 знаходяться в Реєстрі форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

Важливим є те, що згідно наказу № 557 договори про визнання електронних документів, укладені до 15 листопада 2017 року, залишаються дійсними (до закінчення дії сертифікатів чи зміни керівників/припинення реєстрації).

При цьому Кременчуцька ОДПІ звертає увагу, що відповідно до повідомлення ДФС України договори про визнання електронних документів для перегляду та надання платникам можливості подальшого приєднання до договору за основним місцем обліку будуть розміщені у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» 01.12.2017.

У зв’язку із запровадженням з 01.01.2018 інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810, можливість подання Заяви про приєднання до Договору забезпечуватиметься, починаючи з 01.01.2018.

У період з 01.12.2017 по 01.01.2018 Договори укладатимуться за формою, що діяла до набрання чинності наказу № 557.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління

ДФС у Полтавській області

До уваги платників податків!

07 грудня 2017 року о 10 год. у м. Києві за адресою: вул. Хрещатик, 14, готель «Хрещатик», відбудеться Національний агрофорум для платників податків на тему: «Податки. Фінанси. Право».

Організатор заходу: офіційне видання Державної фіскальної служби України «Вісник. Офіційно про податки» за підтримки ДФС України.

У заході візьмуть участь провідні фахівці Державної фіскальної служби України.

Учасники форуму отримають роз’яснення щодо запроваджених змін у Податковому кодексі України:

• з податку на прибуток;

• трансфертного ціноутворення;

• податку на додану вартість, зокрема щодо зупинення реєстрації податкових накладних та алгоритму дій платників у випадку відмови в реєстрації.

Початок реєстрації учасників форуму з 9 год. 30 хв.

За довідками звертатися у філію ДП «Сервісно-видавничий Центр» у Полтавській області за тел.: (0532)59-42-78, 60-98-71 е-mail: svc15@ukr.net, відповідальна особа — Троян Тетяна Анатоліївна.

Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у форумі!

Кременчуцька ОДПІ Головного управління

ДФС у Полтавській області

До страхового стажу не вистачає кілька місяців - можна укласти договір

про добровільну участь у загальнообов’язковому державному соціальному

страхуванні з одноразовою сплатою єдиного внеску

Кременчуцька ОДПІ повідомляє, що відповідно до част.2 ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, особи, зазначені в част.1 ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Відповідно до абз.1 част.5 ст. 10 Закону № 2464 договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).

Підпунктом 1 п. 2 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, із змінами і доповненнями визначено, що у разі бажання особи сплатити ЄВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), і отримання від неї заяви про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування після перевірки викладених у заяві відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за формою, наведеною в додатку 5 до Інструкції № 449.

При цьому сума сплаченого ЄВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму ЄВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановлених на дату укладення договору (абз.1 част.5 ст. 10 Закону № 2464).

Відповідно до абз.2 5 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, звітним періодом є тривалість дії договору, а якщо договором про добровільну участь передбачено одноразову сплату особою ЄВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), - період, за який одноразово сплачено ЄВ за попередні періоди.

Тобто, особа, якій не вистачає до страхового стажу декількох місяців, може заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата ЄВ за попередні періоди (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на будь-який період, але не менше одного місяця.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління

ДФС у Полтавській області

ЧИ враховується сплата єсв у витратах підприємця?

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців визначено ст. 177 ПКУ(далі – Кодекс). Згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця. Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем, встановлено п. 177.4 ст. 177 Кодексу.

До зазначених витрат, зокрема, належать суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця (пп. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).

Відповідно до п. 2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, із змінами та доповненнями, фізична особа - підприємець, без використання праці найманих працівників, формує та подає звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) сама за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", зі змінами та доповненнями, визначено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік на підставі даних річної податкової декларації, до 10 лютого наступного року.

Тобто, фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за звітний рік до 10 лютого наступного року після подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску, тому суму сплаченого єдиного внеску за звітний рік відносять до складу витрат наступного року.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління

ДФС у Полтавській області

законодавством не передбачено розстрочення та відстрочення

заборгованості по сплаті ЄСВ

Відповідно до част. 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

У випадку несвоєчасної сплати, чи неповної сплати ЄСВ, до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені ст.25 Закону № 2464-VI, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом, - це визначає част. 11 ст. 9 Закону № 2464.

Законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління

ДФС у Полтавській області

За приватизовану землю члени садівницького товариства сплачують

земельний податок самостійно

Кременчуцька ОДПІ звертає увагу на особливості сплати земельного податку членами садівницького товариства.

Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. В цьому випадку нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління

ДФС у Полтавській області

Втратив, пошкодив податкову, фінансову звітність та інші документи,

пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів – є 90 днів на їх

відновлення

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищезазначеними документами.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення вказаних документів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. Зазначена норма передбачена п. 44.1, п. 44.5, п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у разі втрати документів, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах, визначених п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу строків.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління

ДФС у Полтавській області

Як платник може оскаржити рішення про відмову у реєстрації податкової

накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

Оскарження рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням таких особливостей:

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

- якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 485 (далі – Постанова № 485).

Згідно з п. 5 Постанови № 485 скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії ДФС, які оскаржені платником податку в судовому порядку.

Скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням.

Відповідно до п.9 Постанови № 485 скарга повинна містити:

- найменування або прізвище, ім’я, по батькові платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу;

- податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта); - - реквізити оскаржуваного рішення комісії ДФС;

- інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії ДФС;

- відомості про оскарження рішення комісії ДФС до суду;

- вимоги платника податку, який подає скаргу;

- адресу, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.

При цьому платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених п. 56.23 ст. 56 ПКУ. Згідно з п. 13 Постанови № 485 за результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Відповідно до п. 15 Постанови № 485 рішення комісії з питань розгляду скарг надсилається на адресу, зазначену платником податку у скарзі, а у разі її відсутності – на податкову адресу платника податку у строк, визначений п. 56.23 ст. 56 ПКУ. Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Рішення комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку. Згідно з п. 18 Постанови № 485 задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління

ДФС у Полтавській області

Наверх ↑