"Зелене світло» на шляху до Альянсу"

"Зелене світло» на шляху до Альянсу"

Головним підсумком саміту НАТО, який відбувся у Брюсселі 11-12 липня, для України стало визнання Альянсом того, що одного дня наша держава стане повноправним членом Організації Північноатлантичного договору.

Вперше про можливість приєднання України до НАТО було офіційно заявлено під час Бухарестського саміту Альянсу, який відбувся ще  2008 року. І з того часу на всіх наступних зустрічах на вищому рівні Брюссель наголошував на політиці «відкритих дверей» щодо членства України в НАТО.

Український порядок денний саміту

Як було зазначено цього разу, Альянс дотримується своїх попередніх рішень та продовжує працювати з Києвом, який є багаторічним партнером Брюсселя, на основі принципів та цінностей, закріплених у Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО.

За словами Президента України Петра Порошенка, таке рішення з боку НАТО є чітким визнанням прогресу України на шляху реформ і наближення до стандартів Організації Північноатлантичного договору.

– Лідери держав – членів Альянсу говорили про те, що підтримка України має полягати у пришвидшенні перспективи членства в НАТО, – зазначив Петро Порошенко, коментуючи підсумки саміту.

А глави держав і урядів держав – членів НАТО підтвердили спільну відданість подальшому розвитку особливого партнерства між Україною і НАТО та його внеску в забезпечення мирної, стабільної й неподільної Європи. У цьому контексті детально обговорювався конфлікт на сході України, яка понад чотири роки захищає свою територію від російської агресії. Держави – члени Альянсу висловили непохитну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. Як було зазначено, НАТО продовжує закликати Росію відмовитися від незаконної і нелегітимної анексії Кримського півострова, яку не визнає та ніколи не визнаватиме у майбутньому.

Також Альянс продовжить надавати допомогу Україні щодо реформування національних структур безпеки і оборони, зокрема в межах Комплексної програми допомоги (КПД).

Запровадження цієї програми протягом останніх двох років відіграло значну роль у вдосконаленні оборонних спроможностей України та сприяло розбудові оперативної сумісності.

– НАТО та союзники продовжуватимуть підтримувати процес реформування в Україні, надаючи консультації, тренінги, оснащення, – зазначив Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг.

У цьому контексті НАТО вітає досягнутий істотний прогрес у просуванні реформ, насамперед завдяки ухваленню Україною законів про Вищий антикорупційний суд і національну безпеку. Як вважають у Брюсселі, ухвалення останнього є очікуваним і вагомим кроком уперед, який наближає структури безпеки і оборони України до євроатлантичних стандартів і методів роботи. Держави – члени Альянсу закликали Україну втілити в життя його положення для зміцнення в Україні цивільного контролю і демократичного нагляду над структурами безпеки і оборони, подальшого вдосконалення командування й управління, процесів планування і укладання бюджетів, системи військової освіти, а також гарантування своєчасного реформування служб безпеки.

За словами заступника Генерального секретаря НАТО Роуз Геттемюллер, Україна вже нині має чудовий набір програм та ініціатив у співпраці з НАТО.

–  Ми працюємо над реформуванням українського сектору безпеки, вашої армії – робимо все, що потрібно зробити. І у вас є все необхідне для того, щоби просуватися дорогою євроатлантичної інтеграції, – зазначила пані  Геттемюллер.

У декларації саміту приділено значну увагу агресивним діям Росії щодо дестабілізації ситуації в Україні. В НАТО закликали Росію вивести війська і припинити надавати будь-яку політичну, фінансову і військову підтримку проросійським бойовикам на Донбасі. Серед першочергових заходів щодо мирного врегулювання та деескалації конфлікту є припинення вогню, виведення важкої військової техніки та здійснення ефективного моніторингу з боку Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Як наголошують у НАТО, для цього її представники повинні мати повний, безпечний і безперешкодний доступ на всій території України, зокрема на російсько-українському державному кордоні. Також на саміті окремо обговорювалися питання щодо запровадження миротворчої місії ООН на Донбасі. Миротворці мають посприяти цілковитій імплементації Мінських угод, а мандат місії повинен поширюватися на територію в усій зоні конфлікту аж до російсько-українського кордону.

Окремо у підсумковій декларації наголошено на істотному внеску України в операції під проводом Альянсу та активній участі у військових навчаннях НАТО. А рішення Києва збільшити внесок до місії Альянсу «Рішуча підтримка» в Афганістані і до складу Сил реагування НАТО свідчить про неухильну відданість України гарантуванню євроатлантичної безпеки і сприяння підвищенню рівня оперативної сумісності національних збройних сил із військами НАТО.

– Понад 20 років відмінного партнерства між Україною та НАТО зробили вагомий внесок в євроатлантичну безпеку. Тож хочу подякувати за поглиблення зв’язків між Альянсом та Україною, – зазначив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час спільного брифінгу з Президентом Петром Порошенком.

Ще на Уельському саміті 2014 року керівництво Альянсу висунуло ініціативи, спрямовані на поглиблення співпраці в галузі безпеки між НАТО і партнерами. Стосовно України йдеться про Ініціативу партнерства в галузі оперативної сумісності, яка має на меті підтримати на поточному рівні та вдосконалити здатність партнерів діяти пліч-о-пліч зі збройними силами Альянсу. Тож лідери НАТО визнали зацікавленість України розвивати можливості поглибленого співробітництва в межах цієї ініціативи, адже сьогодні з огляду на складність сучасних операцій з підтримання миру, а також сучасних викликів безпеці вкрай потрібен комплексний підхід із ефективним поєднанням політичних і військових інструментів.

Але, на жаль, Україна не отримала запрошення до програми НАТО особливих можливостей.

– На сьогодні ця програма є таким форматом, що дозволяє об’єднати навколо НАТО клуб найближчих партнерів, які з різних причин не є союзниками, але готові тісно взаємодіяти, часто в технічних питаннях, під час спільних операцій та навчань, щоб довести рівень бойової та оперативної сумісності до вимог збройних сил Альянсу, – пояснює глава Місії України при НАТО Вадим Пристайко. – Черговий трирічний огляд ефективності цієї програми завершився півроку тому, і Україна продовжує переговори щодо приєднання, але НАТО наразі поки що не готове запросити нас долучитися до цієї ініціативи.

Однак, за словами Президента Петра Порошенка, Україна й так має стратегічну мету набути стандартів НАТО та повну сумісність із силами Альянсу до 2020 року.

До консенсусу через дискусії

Цей саміт став для НАТО своєрідним випробуванням на єдність та міцність, адже Генеральний секретар напередодні визнавав, що в Альянсі є розбіжності та дискусії навколо різних питань, зокрема щодо витрат кожного члена на оборону. Американський президент Дональд Трамп неодноразово висловлював невдоволення, що більшість членів Альянсу не витрачають на оборону навіть обов’язкові два відсотки від ВВП. Тому на Брюссельському саміті господар Овального кабінету в Білому домі висловлювався за збільшення витрат країн НАТО до 4% від ВВП, аргументуючи це тим, що США є основним фінансовим донором Альянсу. Але його пропозиція не була підтримана, і лідери НАТО зійшлися на думці, що спочатку треба виконати раніше взяті на себе обіцянки щодо обов’язкових витрат на оборону.

– Є відмінності, є дискусії, є розбіжності, але НАТО ухвалило таке рішення, і ми досягаємо результатів, – так прокоментував цю ситуацію Генеральний секретар Альянсу.

Однією з головних тем саміту стало ухвалення рішення про запрошення Македонії до членства в НАТО. Однак перед цим країна відповідно до угоди з Грецією має змінити назву на Республіка Північна Македонія.

Повістка саміту також передбачала дискусії навколо інших актуальних тем щодо стримування і посилення оборони, боротьби з терором і зміцнення стабільності, модернізації НАТО та розширення взаємовигідного співробітництва з Європейським Союзом.

До речі, якраз напередодні Брюссельського саміту було підписано Декларацію про співпрацю між ЄС і НАТО, яка передбачає посилення співробітництва у сферах військової мобільності, кібербезпеки та гібридних атак, а також у боротьбі з тероризмом та нелегальною міграцією у Середземному морі з метою захисту громадян країн – членів Євросоюзу.

Не оминули увагою лідери НАТО й таке актуальне питання, як протидія кіберзагрозам, а також гібридним викликам. Для боротьби з ними НАТО створює спеціальний Центр операцій у кіберпросторі,  який займатиметься моніторингом ситуації в Інтернеті. Також Альянс готовий надавати допомогу країнам, які піддаватимуться гібридним загрозам та кібератакам.

Зважаючи на те, що наступного року НАТО відзначатиме 70-річчя з дня заснування, країни – члени Альянсу погодилися провести черговий саміт не через два роки, як зазвичай, а саме 2019 року.

Центральний друкований орган Міністерства оборони України [3]

nato2.jpg [1]

nato.jpg [2]