Як виявити ознаки отруєння
Хімічні сполуки, можуть подразнювати очі, слизові оболонки, шкіру та дихальні шляхи, може виникати утруднення дихання - кашель, виділення мокротиння, іноді і з домішками крові, нежить, відчуття сухості в горлі, осиплість голосу, нежить, носова кровотеча, біль у грудях.
При подразненні слизової оболонки очей - почервоніння, запалення, набряклість, помутніння рогівки, ураження райдужної оболонки очей.
При гострих отруєннях - головний біль, запаморочення, загальна слабкість. Хімічне забруднення також може ускладнити хронічні захворювання легенів, такі як астма та емфізема.
Як захиститися?
В приміщеннях:
— провести герметизацію приміщення: щільно закрити вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки;
— вхідні двері «зашторити», використовуючи будь-яку щільну тканину;
— заклеїти щілини у вікнах і стиках рам плівкою, лейкопластиром;
— при появі запаху використовувати засоби захисту органів дихання - можна використати ватно-марлеву повʼязку змочену 2%-м розчином питної соди.
Поза приміщенням:
— при необхідності (наявність запаху) захистити органи дихання засобами індивідуального захисту;
— не перебувати в понижених ділянках місцевості - долинах, ярах, тощо;
— не перебувати довго в підвалах і в напівпідвальних приміщеннях;
— намагатись знаходитись на підвищеннях;
— слідкувати за напрямком вітру.
При ускладнені ситуації (при зміні напрямку вітру) визначити маршрут виходу із зони потенційної хімічної небезпеки (виходити в сторону, перпендикулярну напрямку вітру) та якнайшвидше покинути цю зону.
При сприятливій зміні вітру після виходу із зони забруднення або отриманні сигналу про закінчення хімічної небезпеки:
— відкрити вікна і двері, провітрити приміщення;
— змінити верхній одяг;
— прийняти душ або вимити відкриті частини тіла з милом;
— виключити будь-які фізичні навантаження.
Продукти харчування (овочі та фрукти) промити слабким (2%) мильно-содовим розчином.