Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Та багато сторінок вписано кривавим і чорним!
Версія для друкуПам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Та багато сторінок вписано кривавим і чорним!
Великий Голод 1932—1933 років.- на довгі роки й десятиліття підірвав генетичні, інтелектуальні, творчі сили нації і поставив її на межу необоротного цивілізаційного зламу.
Під час голодомору в Україні за хвилину помирало 17 людей, за годину - 1000, а за день – 25 тисяч українців. Найбільше померло дітей, які перед смертю марили одним – окрайцем хліба. Країна родючих чорноземів та прадавнього хліборобського народу знемагала від голоду, спланованого комуністичним режимом Йосипа Сталіна.
Щоб вшанувати пам’ять мільйонів співвітчизників, які загинули в Україні від найжахливішого в історії людства злочину – Голодомору, 23 листопада у великому залі адмінбудівлі відбувся захід з нагоди 85-х роковин Голодомору в Україні 1932-1933 років, в якому взяли участь працівники та керівники структурних підрозділів райдержадміністрації на чолі з виконувачем обов'язків голови райдержадміністрації Олександром ТЮТЮННИКОМ.
Учитель історії Пришибської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, депутат Кременчуцької районної ради Оксана ІВАХНЕНКО у своєму виступі згадала про страшні факти людської трагедії, яка спіткала український народ. Голодомор лишив по собі в Україні економічні, соціальні, демографічні, політичні втрати та духовну руїну. Мораль, традиції, талант народу, його пісні, віра – все те було відкинуто новою реальністю. Народові було завдано удару, якого він ще не знав. Полтавщина була в числі найбільш постраждалих областей.
Тож, вшановуючи пам'ять жертв страшного голодомору 1932-1933 років, усі присутні схилили голови в скорботному доземному уклоні і пом’янули душі загиблих людей святим хлібом.
