111

Географічні відомості

Версія для друкуВерсія для друку

Кременчу́цький район — адміністративно-територіальна одиниця Полтавської області з центром у місті Кременчук. Розташований у південно-західній частині області, в основному, на лівому березі Дніпра і лише невелика його частина на Правобережжі. Утворено район 17 травня 1939 року. Населення району становить 41,9 тис. осіб. Площа району — 1,02 тис. км².

Район розташований в межах Придніпровської низовини, в лісостеповій зоні. Західну частину району омивають води Кременчуцького водосховища. Протяжність району: північ-південь — 46 км, захід-схід — 52 км.

Землі району на північному заході межують з Глобинським, а на північному сході з Козельщинським районами. На заході та півдні район межує з Онуфріївським та Світловодським районами Кіровоградської області.

Рельєф являє собою хвилясту рівнину. Геологічна будова території району визначається його розташуванням у межах Східно-Європейської платформи. Кременчуцький район знаходиться в котловині Курсько-Донецької магнітної аномалії, на межі сходу льодовика. Під час переміщення він витискав у цю котловину ґрунти й біологічні організми північних ґрунтів.

Через Кременчуцький район протікають річки Дніпро, Псел, Сухий Омельник, Сухий Кагамлик, Крива Руда. Ґрунтирайону переважно чорноземні. Вони займають близько 44% площ і є основними ґрунтами для вирощування сільськогосподарських культур. Клімат району помірно континентальний, з нестійким зволоженням, холодною зимою і жарким, а іноді сухим літом. Корисні копалини: залізна руда, граніт, глина, пісок. В основі території району залягають давні кристалічні породи докембрію.

Природна рослинність району зазнала великих змін внаслідок господарської діяльності людини. Ліси (сосна, дуб, тополя, вільха) займають 10,8 тис. га, що становить близько 11,6%. По берегах річок трапляються дубняки, осокирняки, зарослі верб, верболози, у штучно насаджених лісах переважає сосна. У річках зрідка трапляється видра, акліматизовано ондатру.

У Кременчуцькому районі 17 заповідних об'єктів. Площа заповідного фонду 6511,75 га, що становить 5,8% від території району.

Район розташований на межі зіткнення Київської, Харківської та Онуфріївської плит. Тому гранітні плити товщиною близько 2-х метрів у Кременчуці зустрічаються вкрай рідко і є досить зім'ятими. Коефіцієнт твердості кременчуцьких гранітів за шкалою Протод'яконова становить 14-16 із 20-ти можливих (Граніти з більшою твердістю в Україні зустрічаються у Житомирській області). Серед порід найпоширеніші чорний, червоний і сірий граніти, магматити (їх близько 90%). Незначну частку складають польовий шпат і кварцити. Мармуру на Кременчуччині нема.

 

Наверх ↑