18.02.2019
Версія для друкуПраво платника податку на податкову знижку в 2019 році
Кременчуцьке управління ГУ ДФС у Полтавській області нагадує громадянам про декларування доходів як можливість повернення коштів.
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі - ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи розподіляються на дві категорії: особи, які зобов’язані подати річну декларацію та особи, які мають право подати декларацію.
Протягом 2019 року мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки громадяни, які понесли витрати:
• частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 Кодексу;
• суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
• суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення;
• суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення;
• суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
• суму витрат платника податку на оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
• суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
• суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним;
• суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи та за умови дотримання вимог, встановлених Кодексом (п.п. 166.3.9 п.166.3 ст.166 ПКУ).
Нагадаємо про встановлені обмеження щодо права платників податку на податкову знижку.
• податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
• загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу;
• якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2018 року, декларацію можуть подати упродовж усього 2019 року.
У разі виникнення питань, просимо звертатись за адресою Кременчуцького управління ГУ ДФС у Полтавській області: м. Кременчук, вул. Троїцька, 76, кімната 203, телефон для довідок(0536)742496.
Нерухомість, отримана у спадщину (дарунок) від батька чи від бабусі, не оподатковується
Якщо у 2018 році фізична особа отримала у спадщину від батька чи від бабусі нерухоме майно, то дохід у вигляді вартості цього майна не оподатковується.
Тобто об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. При цьому членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. А членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Аналогічний порядок оподаткування при отриманні майна у дарунок від членів сім’ї дарувальника першого та другого ступенів споріднення. Разом з тим, слід зазначити, що для застосування зазначеного порядку оподаткування між обдарованим та дарувальником повинен бути укладений договір відповідно до норм Цивільного кодексу України.
У такому випадку подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – річна податкова декларація) не потрібно, але за відсутності інших підстав, коли подання декларації є обов’язковим. Наприклад, платник податку отримав доходи від продажу корпоративних прав підприємства та отримав у спадщину нерухоме майно, то в такому випадку річну податкову декларацію необхідно подати.
Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється у порядку, встановленому ст. 174 р. IV Податкового кодексу України.
е-кабінет для громадян
Для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет.
Е-кабінет для громадян надає такі можливості:
доступ до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДФС з відповідних реєстрів інших державних органів);
доступ до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
подання декларації про майновий стан і доходи;
отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Крім того, через режим «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі, обравши на вибір одну з платіжних систем.
Нагадуємо, що доступ до Е-кабінету для громадян мають після проходження електронної ідентифікації* фізичні особи та посадові (уповноважені) особи державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, підприємств та організацій.
*з урахуванням вимог Податкового кодексу України, законів України щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2019 році
Обов’язок щодо подання податкової декларації виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів:
- від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (ст. 177 Кодексу);
- від провадження незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу);
- іноземні доходи (п.п. 170.11.1 Кодексу);
- у вигляді інвестиційного прибутку (п. 170.2 Кодексу);
- від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Кодексом (п.п. 168.2.1 Кодексу);
- у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п. 168.1.3 Кодексу);
- від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (п.п. 164.2.5, п.п. 170.1.5);
- у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що підлягають оподаткуванню (п. 174.3 Кодексу);
- у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 - 173 Кодексу (п.п. 164.2.4 Кодексу);
- від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (п.п. 165.1.24 Кодексу);
- від продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п. 165.1.24);
- суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 Кодексу).
- у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу (п.п. 164.2.7);
- у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
- у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);
- у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);
- з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу);
- при відчужені нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (п. 172.5 ст. 172 Кодексу).
Увага! Семінар-практикум для платників податків!
26 лютого 2019 року Кременчуцьке управління ГУ ДФС у Полтавській області спільно з громадською організацією «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» та Полтавським представництвом Групи компаній «Баланс» проведе безкоштовний семінар – практикум.
На семінарі будуть розглянуті такі актуальні питання:
1.Соціальні гарантії та нарахування зарплати у2019 році: вивчаємо показники Держбюджету та з’ясовуємо, на що вони впливають.
2.Оподаткування зарплати та інших виплат фізичним особам із урахуванням останніх змін і роз’яснень.
3.Відрядження та підзвіт без податкових проблем.
4.Договірні відносини підприємства з фізичними особами.
5.Відповіді на запитання учасників семінару.
Смінар-практикум відбудеться 26 лютого (вівторок) 2019 року об 11год. 00хв. за адресою:м.Кременчук,вул.Троїцька,76(актова зала).
Вхід на семінар-практикум безкоштовний для передплатників видання «Баланс-Клубу». Непередплатниками виднання «Баланс-Клубу» для участі у семінарі-практикумі необхідно зателефонувати менеджерам (098)062-00-96,(099) 177-09-84, (067) 219-92-66 - Полтавський обласний осередок громадської організації «Всеукраїнський бухгалтерський клуб. Телефони для довідок в Кременчуцькому управління 74-07-20, 74-23-90.
Автоматизована обробка поданих в електронному вигляді відомостей про осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку
Платники податків – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи можуть подати в електронному вигляді відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку.
Для цього до контролюючого органу подається заява за формою №1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».
Така заява може бути подана юридичною особою або її відокремленим підрозділом через приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету.
Для цього в приватній частині Електронного кабінету необхідно в режимі «Ведення звітності» обрати Заява №1-ОПП (ф. № 1-ОПП) (J1312101).
При цьому в заяві за ф.№1-ОПП необхідно заповнити тільки розділ 10 з даними про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку (реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта, прізвища, ім’я та по батькові, дату призначення та контактні телефони), підписати та надіслати таку заяву.
Заява за ф.№1-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання заяви за ф.№1-ОПП відображається у Квитанції №2, яку можливо переглянути в режимі «Вхідні/вихідні документи».
Крім того, дані про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, відображаються в режимі «Облікові дані платника» Електронного кабінету.
Обов’язок подання до контролюючих органів відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, встановлений п.66.4 ст.66 Податкового кодексу України. Такі відомості платники податків – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов’язані подати контролюючому органу у 10-денний строк з дня взяття їх на облік чи виникнення змін в облікових даних платників податків.
Декларацію з податку на нерухомість можна подати як за новою формою, так і за старою
ДФС рекомендує платникам податку на нерухомість декларувати свої податкові зобов’язання у 2019 році за новою формою декларації.
Водночас, зважаючи на норми п. 46.6 ст. 46 ПКУ, платники податку не обмежені у поданні декларації за старою формою.
Звертаємо увагу платників податку на нерухомість на те, що до контролюючого органу має бути надана декларація лише за однією формою. Більш детально про це йдеться у листі ДФС від 13.02.2019 р. № 4687/7/99-99-12-02-03-17.
Дфс відкрито телефонну «гарячу лінію» щодо цінової інормації на транспортні засоби з іноземною реєстрацією
На виконання доручення Президента України Державна фіскальна служба запустила багатоканальну телефонну «гарячу лінію» щодо цінової інформації на транспортні засоби, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автомобілів та перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.
Телефон call-центру: (044) 481-19-61.
Які дані повинні надати зацікавлені особи для отримання телефонної консультації?
- VIN-код автомобіля;
- календарний рік випуску.
Як працює call-центр?
Щоденно з 9.00 до 21.00 синхронно з відділами митного оформлення митниць ДФС.
Порядок бюджетного відшкодування пдв, якщо після закінчення процедури оскарження, рішення прийнято на користь платника пдв
Кременчуцьке управління ГУ ДФС у Полтавській області звертає увагу платників ПДВ, що порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 200.10 ст. 200 ПКУ визначено, що у строк, передбачений абзацом першим п. 76.3 ст. 76 ПКУ, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Згідно з п. 200.11 ст. 200 ПКУ контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі – податкова декларація), а у разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника ПДВ у разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:
► за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
► з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників ПДВ, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ст. 209 ПКУ.
Пунктом 200.14 ст. 200 ПКУ визначено, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
► у разі перевищення заявленої платником ПДВ суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
► у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник ПДВ не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
При цьому, п. 200.15 ст. 200 ПКУ передбачено, що у разі коли за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, платник ПДВ розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов’язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов’язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ПДВ. У разі неузгодження контролюючим органом суми ПДВ, заявленої до відшкодування, або її частини зобов’язання з бюджетного відшкодування ПДВ в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Отже, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов’язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ПДВ.
Кременчуцьке управління Головного управління
ДФС у Полтавській області
