111

Щодо незадекларованої праці

Версія для друкуВерсія для друку

Щодо незадекларованої праці

Одним з напрямів діяльності Управління Держпраці у Полтавській області є запобігання використанню незадекларованої праці.

Державні інспектори праці здійснюють інспекційні відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю та незаконного використання найманої праці без оформлення трудових відносин. Адже незадекларована праця має негативні наслідки як для працівників, так і для роботодавців.

Працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляє себе права на гідні та безпечні умови праці, гарантованого державою розміру заробітної плати, виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, щорічної відпустки, відпустки по догляду за дитиною, виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процессу, соціального страхування, а при досягненні пенсійного віку – права на гідну пенсію.

Нелегальне працевлаштування включає в себе також приховування фактично відпрацьованого працівником часу, у випадку, коли він працевлаштовується на умовах неповного робочого часу, але працює повний робочий час, а інколи і  більше 40 годин на тиждень та без вихідних днів.   

Надто часто працівників приймають на роботу на умовах цивільно-правової угоди з метою приховування факту трудових відносин з роботодавцем. У такому випадку працівник втрачає соціальний захист держави, передбачений трудовим законодавством. 

    За статтею 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

    Частиною третьою статті 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України від 17.06.2015» р. № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу» (Постанова N 413).

Відповідно до Листа Держпраці України від 03.08.2015 р. N 1364/24/21/01/2298-15 щодо подання Повідомлення про прийняття працівника на роботу, повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу є частиною укладання трудового договору, яке складається із виданого наказу та повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів. Таким чином, повідомлення ДФС є частиною укладання трудового договору, тому таке повідомлення потрібно подати до початку роботи працівника як за основним місцем роботи так і за сумісництвом.

Укладення договорів цивільно-правового характеру не регулюється вищезазначеною статтею.

Частиною 2 статті 24 КЗпП України визначено, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

За статтею 25 КЗпП України, при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Крім цього, на кожного працівника, який працює на підприємстві,  в установі,  організації усіх форм власності або у фізичної особи - підприємця за основним місцем роботи повинна вестися трудова книжка.

Роботодавцям слід врахувати, що незадекларована праця має і для них негативні наслідки. Адже відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, у випадку фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, з 1 січня 2018 року  - 111 690 грн.

Тож ліпше використати кошти на оплату праці офіційно оформлених працівників та сплату податків, ніж сплачувати штраф за приховування трудових відносин.

Працівник за працю без оформлення трудових відносин відповідальності не несе, адже його трудові права порушено.

 

Наверх ↑