Меланома: Симптоми, діагностика та профілактика
Версія для друкуМеланома: Симптоми, діагностика та профілактика
13 травня – Всесвітній день меланоми
Шкіра людини – найбільший орган людського тіла, що захищає нас від інфекцій і травм.
Шкіра має 3 основних шари: епідерміс (зовнішній), дерма (внутрішній), гіподерма (глибокий шар жиру).
Меланоцити – клітини, що виробляють пігмент (колір) шкіри, що надає їй засмагу. Вони перебувають у найглибшому шарі епідермісу, розташованому безпосередньо над дермою. Коли здорові меланоцити змінюються і виростають, утворюючи ракову пухлину, починається меланома. Ця пухлина є злоякісною та може поширюватися на інші частини тіла, чим вона є дуже небезпечною.
Коли все в нормі, здорові нові клітини шкіри «штовхають» старі до поверхні, де вони гинуть та з часом відпадають. Проте, у випадку пошкодження ДНК, клітини можуть почати неконтрольовано рости, формуючи ракову пухлину.
Невідомо, що саме пошкоджує ДНК клітин шкіри та призводить до меланоми.
Вчені припускають, що це поєднання екологічних та генетичних чинників. Проте, вважається, що основною причиною меланоми є вплив ультрафіолету на шкіру.
Меланома може розвинутися зі звичайної родимки, яка вже є у людини на шкірі. Коли це стається, родимка зазнає видимих змін: форми, розміру, кольору тощо. Окрім шкіри, меланома може утворитися в очах, всередині тіла, наприклад, у носі та горлі, також на голові та шиї, шкірі під нігтями (більш рідкісні випадки).
Симптоми меланоми.
Меланома може виникати не лише у місці, де є родимка, але й на шкірі, де її немає, маскуючись під новоутворену родимку, що виглядає незвично. Першими симптомами меланоми часто є:
зміна наявної родимки;
розвиток нового пігментного або незвичного на вигляд наросту на вашій шкірі.
Є правило АКОРД (абревіатура за першими літерами п’яти складових), що допоможе проконтролювати зміни на вашій шкірі.
Асиметрія. Коли форма половини родимки не відповідає іншій її половині.
Край. Межі родимки нерівні чи розмиті.
Окрас. На родимці присутні відтінки чорного, коричневого, ділянки білого, сірого, червоного або синього кольорів.
Розмір. Якщо перебільшує 6 мм або збільшився.
Динаміка. Якщо родимка змінюється за розміром, формою та кольором, або вона росте на ділянці нормальної шкіри. Коли меланома розвивається на родимці, що вже є, текстура родимки може змінюватися, наприклад, ставати твердішою. Зона утворення пухлини може свербіти та кровоточити. Ураження шкіри меланомою зазвичай не спричиняє болю.
Будьте уважними до ще одного різновиду меланоми – амеланотичної. У цьому випадку розпізнати симптоми доволі важко, адже ракові клітини цього виду захворювання не виробляють меланін. Зазвичай місце ураження при цьому типі меланоми стає блідо-рожевим або червонуватим.
Пам’ятайте! Будь-яка патологія шкіри, що швидко росте або змінюється й не зникає, незалежно від того забарвлена вона чи ні, мусить бути обстежена лікарем. Кровотеча – ознака більш запущеної меланоми. Якщо у вас на тілі з’явилася нова та незвична родимка, звертайтеся до лікаря!
Виявлення факторів ризику всього, що збільшує шанси захворіти на рак, може допомогти людині змінити свій спосіб життя та зберегти здоров’я.
Надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання (сонця). Люди, які протягом усього року живуть у регіоні, де постійне яскраве сонячне світло, мають більший ризик розвитку меланоми, так само, як і ті, хто постійно працюють опівдні.
Штучна засмага. Використання соляріїв, сонячних ламп підвищує ризик раку шкіри.
Родимки. Люди, які мають велику кількість звичайних родимок або диспластичних невусів, мають підвищений ризик розвитку раку шкіри. Диспластичні невуси – це великі родимки, що мають неправильну форму та колір. Лікар може рекомендувати регулярні обстеження або фотографування родимок, щоби відстежувати зміни.
Світла шкіра. Люди зі світлою шкірою обличчя, рудим волоссям, блакитними очима мають більший ризик розвитку меланоми, адже світла шкіра має тенденцію до опіків на сонці.
Сімейна історія хвороби. Якщо в анамнезі близьких родичів людини була меланома, ризик захворіти збільшується.
Наявність деяких захворювань: пігментної ксеродерми, ретинобластоми, синдрому Лі-Фраумені, синдрому Вернера, спадкових синдромів раку молочної залози та яєчників.
Якщо був рак шкіри в минулому.
Ослаблена або пригнічена імунна система.
Вік. Переважна більшість людей із діагнозом меланома має 65 років. У молодих людей меланома зустрічається частіше, ніж інші види раку.
Профілактика захворювання.
Ультрафіолетове випромінювання спричиняє великий ризик поширення меланоми. Важливо знати, як захистити себе та рідних від надмірного сонячного світла та інших факторів, що впливають на розвиток раку шкіри. Дотримуйтеся простих порад.
Уникайте сонця опівдні, обмежуйте перебування на сонці з 10 до 16 вечора.
Плануйте активності в інший час доби: сховавшись від сонця, ви вбережете себе від опіків та засмаги, що пошкоджують шкіру та збільшують ризик меланоми.
Користуйтеся сонцезахисним кремом.
Більше одягу – більше захисту. Обов’язково прикривайте руки та ноги. Прикривайте голову капелюхом.
Не користуйтеся соляріями або лампами для штучної засмаги.
Оглядайте свою шкіру частіше.
Щоби виявити зміни на шкірі, частіше оглядайте себе, використовуйте дзеркало, щоби перевірити важко доступні місця. Краще оглядати тіло повністю, не пропускаючи жодних ділянок.
Якщо вчасно виявити меланому, її вирізають хірургічно та лікують.
Цей тип раку шкіри може проростати глибоко в шкіру (інвазійна меланома), поширюватися у судини та в лімфатичні вузли (метастатична меланома).
Вчасна діагностика вбереже від багатьох несприятливих наслідків.
За перших ознак змін на шкірі, одразу звертайтеся до лікаря! Не нехтуйте рекомендаціями, будьте уважні та бережіть своє здоров’я.
Віра Яковенко, лікар-дерматолог КНП «Чорнухинська лікарня» Чорнухинської селищної ради
